Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полувал

Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Жаберина, -ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Злузнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній. Ном. № 11729.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.