Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полувал

Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться. Аф. 326.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Зрубати Cм. зрубувати.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Поперепрівати, -ва́ємо, -єте, гл. Перепрѣть (во множествѣ). Усе в печі поперепрівало. Харьк.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.