За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось.
Побродити, -джу, -диш, гл.
1) Походить въ бродъ. Побродила по воді.
2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила.
3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія!
