Архи́мник, -ка, м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Косинець, -нця, м.
1) Треугольникъ.
2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо!
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Царські слуги прозвали його Незнайком.
Уницький, -а, -е. = уніяцький.
