Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позивака

Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАКА"
Бакай, -кая, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екат. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Конст. у. Мнж. 176. Кіевск. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. Cм. баюра, банджюр.
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. І. 196.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Підстрибувати, -бую, -єш, сов. в. підстрибну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИВАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.