Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позика

Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИКА"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Гру́бнути, -ну, -неш, гл. Толстѣть, дѣлаться толще. Дерево грубне. Вх. Лем. 405.
Ґе́цатися, -цаюся, -єшся, гл. = Ґедзатися. Ой із гори та в яр ґецився товар. Камен. у.
Жабрі́й, -рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. І. 123. и лісовий жабрій. G tetrahit. ЗЮЗО. І. 123, б) осоть, Cirsium arvense? ЗОЗО. І. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться. Зміев. у.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Н. п. Cм. качур.
Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях. О. 1862. II. 63.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.