Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіхати

Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХАТИ"
Безбожність, -ности, ж. 1) Безбожіе. 2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность... Котл. Ен.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Розважувати, -жую, -єш, гл. 1) Развѣшивать, развѣсить. Мир. ХРВ. 32. 2) = розважати, розважити 2.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.