Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum.
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Отже нар.
1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти.
2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне».
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Сцик! межд. отъ сцяти.
