Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Завита́ти, -та́ю, -єш, гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Січові гості завитали таки до нас.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама.
Нинька нар. = нині.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити.
2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. 4) — слівце. Ввернуть словцо. 5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько.
