Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Ґе́лево, -ва, с. Брюхо.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ум. серпик, серпок.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
