Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурда

Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Безбожність, -ности, ж. 1) Безбожіе. 2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность... Котл. Ен.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Розважувати, -жую, -єш, гл. 1) Развѣшивать, развѣсить. Мир. ХРВ. 32. 2) = розважати, розважити 2.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.