Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Як ти мені осточортіла.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Робітня, -ні, ж. Мастерская.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала.
Скитання, -ня, с. Скитаніе.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ.
