Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но!
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе.
Заве́дений, -а, -е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ).
Натужно нар. Усиленно. Сказавши, в Йовиша вп'ялася і обняла за поперек і так натужно простяглася, що світ в очах обох померк.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич.
