Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охітниця

Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Забро́дчик, -ка, м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном.
Підкласти Cм. підкладати.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Чуб. V. 48. Запросим до себе та погостимося трохи. Чуб. II. 630.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.