Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охітниця

Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.