Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охітниця

Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Поживитися Cм. поживлятися.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Розсвербітися, -блюся, -бишся, гл. Раззудиться. Розсвербілась спина. Конст. у.
Сповити Cм. сповивати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.