Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охітниця

Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХІТНИЦЯ"
Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Городи́сько, -ка, с. = Городи́ще. Волынск. г.
Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Картина, -ни, ж. 1) Четырехугольникъ. 2) Небольшой листокъ бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. І. 4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання. К. ЧР.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Циндря Cм. ци́ндра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.