Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охвірувати

Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВІРУВАТИ"
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Овалашити, -шу, -шиш, гл. 1) Оскопить. 2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде. ЗОЮР. І. 10.
Підкласти Cм. підкладати.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця. Угор.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХВІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.