Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Льох, -ху, м.
1) Погребъ, подвалъ. Льох був серед двору. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Піди до льоху, до корови, та швидче!
2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху.
Нагарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Наворчаться (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати?
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини.
