Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. В Жаботині родилося, инде не привикну.
Поковзатися, -заюся, -єшся, гл. Покататься на льду, скользя.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл.
1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось.
2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Спрягати, -га́ю, -єш, сов. в. спрягти, -жу, -жеш, гл. Спрягать, спрячь, сопрячь.
