Гу́ля́нка, -ки, ж. 1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гуля́нках, гуля́нками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю. 3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Ум. Гуля́нонька, гуля́ночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт.
Зустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = зустрівати.
Перехрест, -та, м. Выкрестъ.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл.
1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір.
2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ.
Толо, -ла, с. Родъ игры.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Ум. шляхтонька, шляхточка.
