Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Пригаснути Cм. пригасати.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась.
Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Рінь відається їй в нозі.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
