Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. Червона і гнівна стояла вона. Ум. гнівненький.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав.
Звіра́к, -ка, м. = II. Звір. 2)
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Дощі частійш перепадали.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Уланичок, -чка, м. Ум. отъ улан.
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
