Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

музюк

Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЗЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЗЮК"
Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. І. 110. б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. І. 110.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Позлегати Cм. позлягати.
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЗЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.