Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляшка

Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШКА"
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо.
Огарь, -рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. Cм. овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Темнісічко нар. = темнісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.