Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляшський

Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШСЬКИЙ"
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. Чуб. V. 768. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. Левиц. І. 89. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Мир. ХРВ. 65. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. Мил. 184. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. МВ. ІІ. 12. І по ставках той плач луною розлягався. К. Дз. 137. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. Мир. ХРВ.  — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Мнж. 23. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Чуб. V. 1032. Регіт — аж вигін розлягається. Мир. ХРВ. 27.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий. Вх. Лем. 466.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.
Шпіг, -га, м. = шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯШСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.