Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Колісце, -ця́, с. Ум. отъ колесо. 1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Колесцем, бояре, колесцем! 2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Панькатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
