Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляхувати

Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯХУВАТИ"
Боязький, боязько. Cм. боязкий, боязко.
Бунтовливий, -а, -е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Заки́снути Cм. закисати.
Понадуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понадиматися. Сим. 146.
Стіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.