Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса.