Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи.
Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Кудкудак! меж., выражающее крикъ курей. А куриця кудкудак-кудкудак!
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Cм. опленути.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Праття, -тя, с. = прання. Праття в мене багато, коли я його й поперу?
Стишати, -ша́ю, -єш, сов. в. стишити, -шу, -шиш, гл. Утишать, утишить.
