Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Дре́млик, -ка, м. Раст. Orchis morio.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Куна, -ни, ж.
1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити.
2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Не в дорогих кунах (т. е. по карману).
3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. Въ въ этомъ значеніи только Ум. кунка.
4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма.
5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Обрік, -року, м.
1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Обреклись оброком нищити краї турецькі. Святому Юру обрік себе оброком.
2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку.
Пічний, -а, -е. Печной. Пічний черінь. пічна стіна. Стѣна, къ которой прилегаетъ бокомъ печь, въ ней же находится дверь изъ сѣней. пічне вікно. Окно въ задней стѣнѣ, къ которой прилегаетъ печь.
Ходак, -ка, м.
1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Який з мене тепер ходак?
2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у.
3) Мальчикъ, мальчуганъ.
4) Обувь.: а) = постіл. б) = личак. Не лупне так ходак, як чобіт. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив.
5) Ходуля. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы).
