Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збліднути

Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДНУТИ"
Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія. О. 1861. XI. Св. 29.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Кравеція, -ції, ж. Кутерьма. Чуб. VII. 575.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина. Желех.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛІДНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.