Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Карупір, -ру, м. = канупір.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Просили — не хотів, казали — мусив. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Ніяк не мусе достати грошей.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Гей як заплачу, весь рід посмучу.
Рогоза, -зи, ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші?
Тошно нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
