Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто.
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Придибати, -баю, -єш, гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся.
2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.
