Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Cм. напуст.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса.
Переплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. 5) — ноги. Превзойти плачемъ.
Поодл.. Cм. повідл..
Посполу нар. Вмѣстѣ, разомъ. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
