Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлящина

Шлящина, -ни, ж. У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ шохти. Вас. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯЩИНА"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Переписування, -ня, с. Переписываніе, переписка.  
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш. Павлогр. у.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш. Ном. № 9976. 2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці. Чуб. V. 431.
Ущудити, -лю, -лиш, гл. Прижать; сжать.  
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ном. № 4127. Ум. хворостинка.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.