А́рідник, -ка, м. Чортъ. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ.
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Табакове листя майорить на вітрі.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися.
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл.
1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.
2) Расшалиться.
Слід I, -ду, м.
1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать.
2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
