Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Ум. кроківка, кроковця. Поставлені кроковки.
Макотру́с, -са, м. Время собиранія маку.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися.
