Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злий

Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Відціль нар. = відсіль.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. І. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 334. Чи тебе завдано, а чи запродано? Чуб. V. 744.
Заті́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Мир. ХРВ. 180. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Мир. ХРВ. 5. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос. Грин. III. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.