Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позводити

Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОДИТИ"
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Почки, -чо́к, ж. мн. 1) Внутренности (тѣла). Вх. Зн. 54. ЕЗ. V. 44. 2) Зернышки тыквы. Шух. І. 142.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18. 2) Правый, невиновный. 3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Привабний, -а, -е. Привлекательный. Желех.
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
Служба, -би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2)божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. службонька, службочка.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Ном. № 3037. Так як та свиня: стишка мішки рве. Ном. № 3038.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.