Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злиденник

Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Огнепальний, -а, -е. Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289.
Одноманітно нар. Однообразно.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Щикатися, -кається, гл. безл. = икатися. Як сі щикає, то хто згадує. ЕЗ. V. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.