Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный.
2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень.
Поренчата, -чат, с. Перила.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Ой я тую одеженьку по тину розвішу.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
