Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мус

Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУС"
Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. Н. 206.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Непотріб, -ба, м. 1) Все ненужное, негодное, плохое. 2) Негодникъ. Желех.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.