Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. Вона подивилась на його здивованими очима. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися.
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Пропащий, -а, -е. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. пропащі світи. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи!
Утоптати Cм. утоптувати.
Шпоня, -ні, ж.
1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ.
2) Коготь хищной птицы.
