Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Жемчу́жний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко.
На́мерз, -зу, м. Иней, ледяныя сосульки. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи.
Ужатися Cм. ужинатися.
Чирва, -ви, ж. Масть въ картахъ: черви.
