Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудьок

Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬОК"
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Позалякувати, -кую, -єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться. Харьк. у.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Увезти, -ся. Cм. увозитися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.