Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудько

Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Домліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. домлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Довариваться, довариться. Мясо домліває.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх! Грин. I. 224.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях. МВ. І. 14.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.