Врата, врат, мн. Только въ выраж.: царські врата. Царскіе врата. Зачиняються царські врата для нашого брата.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Пугутькало, -ла, м. = сич.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки.
