Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. Зацвіли полуниці. Зродили полуниці. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Солов'ячий, -а, -е. = солов'їний. Як би ж у мене крилечка, солов'ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна.
Убільшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. убільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.
