Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Перій, -рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. б) = перійка. в) Phleum alpinum. в) — лісовий. Раст. Bromus tectorum L.
Підпал, -лу, м.
1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять.
2) Поджогъ.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Роспадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роспастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Распадаться, распасться, разсыпаться, разсыпаться. Під припечком воду брала, гречаники розчиняла. Чому мені не вдалися, аж на троє роспалися? Панич порізав кавуна на скибки.... скибки роспалися і з середини випав червоний вовк. Ад в порох роспався. Так то вже побивалась нещаслива, що й кам'яне б серце распалось.
2) Только несов. в. Усердствовать, стараться изо всѣхъ силъ что либо дѣлать, доказывать и пр. Брехня сьому, єй же то Богу брехня! — так распадалась Ївга, вже осмілившись зовсім. Хазяїн аж роспадається, так статкує коло хазяйства.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
