Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш?
Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі.
Ля́пнути, -пну, -неш, гл. см. ляпати.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати.
1) Дернуть.
2) Ударить.
3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Да попівни шморгнув.
