Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імено

Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Кияра, -ри, ж. = киюра. Мнж. 60.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Нездатність, -ности, ж. 1) Неспособность. 2) Непригодность, неудовлетворительность.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. Харьк. г. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст. Чуб. II. 388.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.