Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імено

Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть. Черк. у.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кив-морг на його! Н. п.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку. Чуб. V. 365.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Прилеглий, -а, -е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. ІІІ. 32.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.