Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сорочина

Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Грин. III. 525. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині. Левиц. І. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИНА"
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.
Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Звари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Свариться.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. І. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89.
Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Угор. та бо й ціле! Конечно. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.