Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібок

Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. Ум. дрібочо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОК"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Тусь-тусь! меж. Призывъ для свиней. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.