Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріботання

Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАННЯ"
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Здешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сдѣлать дешевымъ. Здешевили хліб. Черк. у. Здешевила свекорка, здешевила, рідного батенька не купила. Чуб. III. 204.
Картопляк, -ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ. Радом. у.
Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий. Мет. 141.
Носай, -сая́, м. Жукъ длинноносикъ.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.