Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ.
Бісурка, -ки, ж.
1) Бранное: чертовка, злая женщина.
2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка.
Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Забивать клинъ.
2) Набивать стѣну для обмазки глиной.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна.
Пікний, -а́, -е́ Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Віко од пікної діжі.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя.
Стишатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. А щоб ти не стишавсь. Вона лягла стишилась-стишилась, — тіки дух зводиться. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, — насилу стишився. Навіки стишилась.
