Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намити

Нами́ти Cм. намивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. І. 157. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Підсісти, -ся. Cм. підсідати, -ся.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Сякатися, -каюся, -єшся, гл. Сморкаться.
Штигуліти, -лію, -єш, гл. = шкитильгати. Іззаду штигуліє кривий. Гн. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.