Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намити

Нами́ти Cм. намивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Валюга, -ги, ж. = корито. Вх. Зн. 28.
Ді́сне нар. = Дійсне. (Дѣйствительно, именно). Так воно дісне єсть, як вони тобі сказали. МВ. ІІ. 12
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Зісла́ти Cм. зсилати.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Пакуватися, -куюся, -єшся, гл. Укладываться, упаковываться.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.