Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намити

Нами́ти Cм. намивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Гать, -ті, ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне. АД. І. 49.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.