Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів.
Магни́тий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. Дуже вже ви нам надозолили.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах.
2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій.
Скорс, -са, м.
1) Загнутый конецъ полоза у саней.
2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Чорноземний, -а, -е. Черноземный.
