Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градобоїця

Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Знання, -ня́, с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Обминути Cм. обминати.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку. Кв.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДОБОЇЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.