Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граділь

Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.
Огняний, -а, -е. = огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.