Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граділь

Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Вас. 152. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292. Ум. си́тничок.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі. Г. Барв. 501.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.