Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граділь

Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІЛЬ"
Зобачити Cм. зобачати.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Лесте́ць, -тця́, м. Льстецъ.
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти? Федьк.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Приновити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновить.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ. Шух. І. 18.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.